Для оцінки рівня ковзання покриття підлоги використовується кілька методів і параметрів. Основним параметром є коефіцієнт тертя, який характеризує опір руху, коли один об’єкт ковзає по іншому. Існує два типи тертя:
- Коефіцієнт статичного тертя (Static Coefficient of Friction, SCOF) — опір початку руху (наприклад, коли ви намагаєтеся зрушити предмет з місця).
- Коефіцієнт динамічного тертя (Dynamic Coefficient of Friction, DCOF) — опір руху, коли воно вже відбувається (наприклад, ковзання).
Величини для вимірювання
- SCOF (статичний коефіцієнт тертя) — вимірює здатність поверхні запобігати ковзанню до того, як об’єкт почне рухатися.
- Мінімальне безпечне значення: 0,5. У деяких країнах мінімальний рівень для поверхонь у громадських місцях встановлений на рівні не нижче 0,6.
- DCOF (динамічний коефіцієнт тертя) — використовується для оцінки поверхонь, по яких вже відбувається рух (наприклад, коли людина вже йде або ковзає).
- Мінімальне безпечне значення: 0,42 для вологих умов.
Методи вимірювання:
- Тестування за допомогою приладів (TRRL Slip Resistance Test):
- Використовується спеціальне обладнання, наприклад, портативний динамометр або ковзальний тестер.
- Вимірювання можуть проводитися як на сухій, так і на вологій поверхні.
- Тестування на вологій поверхні (Wet Pendulum Test):
- Один з найпоширеніших методів. Він використовує маятник, який ковзає по поверхні, і розраховує рівень ковзання на основі того, наскільки маятник уповільнюється при контакті з поверхнею.
- Тестування на рампі (Ramp Test):
- Працівник стоїть на поверхні, нахиленій під різними кутами, поки не почнеться ковзання. Це дозволяє визначити кут ковзання.
- Цей тест відомий як R-тест, результат якого позначається літерами R9, R10 і вище (R13 – найвищий рівень антиковзання).
Стандарти:
- R9 – R13: чим більше число, тим вищий опір ковзанню.
- Значення R9 вказує на низький рівень протиковзання (найчастіше для внутрішніх приміщень).
- Значення R13 підходить для зон з підвищеною вологістю (наприклад, навколо басейнів).
Для точної оцінки рівня ковзання покриття підлоги слід звертатися до цих стандартів і використовувати професійне обладнання для замірів.
Для зовнішніх покриттів, таких як керамічна плитка, бетонна бруківка, терасна дошка та кам’яний килим, величини ковзання (коефіцієнт тертя) варіюються залежно від текстури, вологості та умов експлуатації. Ось орієнтовні дані для кожного матеріалу:
1. Керамічна плитка (зовнішня):
- Суха поверхня: коефіцієнт тертя може бути в межах 0,5 – 0,7.
- Волога поверхня: зазвичай має менший коефіцієнт, в межах 0,3 – 0,5, що робить плитку досить слизькою, якщо вона не має спеціального антиковзкого покриття.
- Клас ковзання (за шкалою R): Для зовнішньої керамічної плитки зазвичай рекомендують обирати плитку з коефіцієнтом не менше R11 – R13 для зон з підвищеною вологістю (басейни, тераси, веранди).
2. Бетонна бруківка:
- Суха поверхня: коефіцієнт тертя знаходиться в межах 0,6 – 0,8. Завдяки шорсткій текстурі бетонна бруківка досить стійка на сухих ділянках.
- Волога поверхня: коефіцієнт може знижуватися до 0,4 – 0,6, залежно від стану поверхні (гладка чи шорстка).
- R-клас: Зазвичай R10 – R12, залежно від обробки поверхні. Шорстка бруківка має вищий коефіцієнт протиковзання.
3. Терасна дошка (декінг):
- Суха поверхня: коефіцієнт тертя в межах 0,6 – 0,7 для дерев’яних або композитних терасних дощок.
- Волога поверхня: у дощок з рифленою поверхнею коефіцієнт може бути 0,5 – 0,7, що забезпечує відносну стійкість навіть у вологих умовах.
- R-клас: Зазвичай R10 – R12. Терасні дошки з рифленою поверхнею спеціально розроблені для зниження ковзання, особливо на відкритих майданчиках.
4. Кам’яний килим:
- Суха поверхня: кам’яний килим, що складається з дрібного каменю і смол, має коефіцієнт тертя приблизно 0,7 – 0,9 завдяки текстурі. Цей матеріал практично не ковзає на сухих поверхнях.
- Волога поверхня: завдяки нерівностям каменю коефіцієнт тертя знижується незначно, залишаючись на рівні 0,6 – 0,8, що робить кам’яний килим чудовим вибором для зон з постійною вологою (біля басейнів, у спа-зонах).
- R-клас: зазвичай R12 – R13, що вказує на високий рівень стійкості до ковзання, особливо у вологих умовах.
Підсумки:
- Керамічна плитка: безпечна за умови вибору з високим коефіцієнтом R11-R13, особливо для зовнішнього використання.
- Бетонна бруківка: середній рівень стійкості до ковзання, особливо в сухих умовах; для зон з підвищеною вологістю краще обирати з додатковою обробкою.
- Терасна дошка: відносно безпечна, особливо з рифленою поверхнею.
- Кам’яний килим: один з найбільш безпечних матеріалів як у сухому, так і у вологому стані завдяки текстурі.
Якщо потрібно створити стійке до ковзання покриття для зовнішніх зон, кам’яний килим буде найоптимальнішим варіантом за характеристиками антиковзання, особливо в зонах з постійною вологістю.







